Податкові зміни від Міністерства фінансів і Державної фіскальної служби до кінця 2017 в Україні

Грандіозної податкової реформи в 2017 році не буде. Це факт. Але у законодавців, профільних міністерств і відомств, що відповідають за податкову політику, і так роботи вистачає. Причому, позитивні зрушення в частині адміністрування податків дійсно є. Наприклад, поява того ж реєстру відшкодування ПДВ, через який повернення податку більш ніж в 90% виробляється після камеральних (чи не фактичних) перевірок. Та й механізм блокування накладних не так вже й поганий, якщо він буде виконувати покладену на нього функцію: боротися зі «скрутками». З великим нетерпінням бізнес чекає і впровадження податку на виведений капітал, який відкриє можливості для реінвестування прибутку і залучення фінансування ззовні.

Реструктуризація ДФС

Не менш масштабні процеси відбуваються і всередині фіскальної служби. Урізання повноважень податківців триває. Наприклад, перевірки бізнесу можуть проводити тепер тільки структурні підрозділи Державної фіскальної служби в областях. Районні «територіалки» такого права втратили. Плюс до всього, триває злиття податкової та митної служб в одну юридичну особу (цю ініціативу Мінфін, до речі, просуває не перший рік). У теорії це повинно спростити як митні процедури, так і знизити частоту перевірок бізнесу. Але що це дасть платникам податків на практиці — сказати складно. Запуск «єдиного вікна» на митниці Кабмін теж анонсував з великою помпою. Але в реальності суттєвого спрощення і прискорення митного оформлення так і не відбулося.

Та й в цілому бізнес поки не особливо відчуває на собі зниження адміністративного тиску. Навіть незважаючи на те, що з 2017 року перевірки повинні проходити строго відповідно до плану-графіка, фіскали його тримають в секреті. Цей план стане публічним тільки з 2018 року. У той же час, до кого приходять і будуть продовжувати приходити інспектора в поточному році — невідомо.

Ще одне питання — це передача податкових баз від ДФС до Мінфіну. Парламент в кінці 2016 роки не підтримав відповідну поправку до Податкового кодексу. Депутати доручили Мінфіну забезпечити незалежний аудит баз до 1 липня 2017 року. І тільки після цього буде прийнято рішення про їх передачу. Але така перевірка досі не розпочато. А в ДФС говорять про те, що технічно це здійснити просто неможливо.

ПДВ

Починаючи з квітня місяця бізнес тільки й говорить, що про новий реєстрі відшкодування ПДВ, а також про механізм блокування ПДВ-накладних.

Незважаючи на те, що реєстр анонсувався як повністю «прозорий та публічний», до сих пір незрозуміло, на чию сферу відповідальності він входить. При цьому ні Мінфін, ні УКРІНФОРМ не можуть дати чітку відповідь на це питання. Адже, по суті, реєстр адмініструє Міністерство фінансів, але всі необхідні дані акумулює фіскальна служба. У підсумку, це вже тягне за собою претензії з боку платників податків, які скаржаться на те, що наповнення реєстру відбувається в майже що «ручному» режимі. Плюс до всього, навіть в профільному комітеті парламенту погоджуються з тим, що ПДВ-реєстру не до кінця прозорий. Наприклад, в ньому немає рознесення платників податків по відшкодованих сум. Це, в свою чергу, не дає розуміння, хто і в якій черговості реально отримує гроші з бюджету.

Механізм блокування ПДВ-накладних викликає ще більше побоювань. Аж до 1 липня він функціонував в тестовому режимі. А близько тижня тому почалася «промислова» експлуатація цієї системи. Її тестування проходило без затверджених Міністерством фінансів критеріїв зупинення операцій з ПДВ. Відповідний наказ Мінфіну №567 був прийнятий тільки в середині червня.

Правда, в ГФС пояснювали це тим, що для затвердження критеріїв необхідно було їх «обкатати» на практиці, і оцінити ефективність. Але платники податків цілком обґрунтовано переживають, що вони зіткнуться з масовою зупинкою операцій з будь-якого приводу. Наприклад, припинення ПДВ-операцій може здійснюватися при виявленні розбіжностей в кодах УКТ ЗЕД та ДКПП, або через відсутність у платника дозвільних документів (ліцензій). Така розмитість формулювань тягне за собою ризик блокування податковими органами цілком «білих» угод без ознак будь-яких схем.

При цьому алгоритм оскарження факту зупинки ПДВ-накладних настільки заплутаний і складний, що отримати від фіскалів добро на зняття блоку буде дуже і дуже складно.

Податок на виведений капітал

Автори законопроекту про податок на виведений капітал, який повинен прийти на зміну податку на прибуток, запевняють, що необхідні поправки до Податкового кодексу вже готові. Тому слово залишається за Кабінетом міністрів, який повинен схвалити законопроект і дати йому «зелене світло» на розгляд у Верховній Раді.

Концепція податку на виведений капітал залишилася незмінною. Він виплачується в разі розподілу дивідендів на адресу неплатників цього податку. Наприклад, нерезидентів або підприємців на спрощеній системі оподаткування. Базова ставка — 15%. У той же час, передбачаються так звані прирівняні до висновку капіталу операції (роялті, капіталовкладення за межі України, коригування по ТЦО), які теж будуть обкладатися податком. Особлива ставка, на рівні 20%, передбачена для компаній-нерезидентів, що мають в Україні представництва, але які не потрапляють під визначення постійного представництва. Разом з тим, автори податку на виведений капітал уточнюють, що передбачили в своєму законопроекті норми, які не допустять подвійного оподаткування ПДФО і позбавлять бізнес від податку на репатріацію.

Все б добре, але цей документ парламентом до 1 липня не був розглянутий. Більш того, він там навіть не зареєстрований. А значить з 1 січня 2018 року, як планувалося, податок на виведений капітал в законну силу не вступить. Крім цього, в проекті бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, затвердженої в середині червня урядом, податок на виведений капітал в принципі виключений з напрямків податкової політики.

BEPS і ТЦУ

З 2017 року Україна почала поетапну імплементацію рекомендацій плану BEPS. У зв’язку з цим до Податкового кодексу були внесені зміни, що стосуються правил трансфертного ціноутворення та підходів до визначення контрольованих угод. Причому, це не тільки кількісні критерії (річний дохід платника податків відтепер повинен бути більшим за 150 млн грн (було 50 млн грн), обсяг господарських операцій з кожним контрагентом повинен бути понад 10 млн грн (було 5 млн грн)), але і розширення списку операцій, які визнаються контрольованими.

По-перше, це операції з участю комісіонерів. По-друге, операції з нерезидентами, які не є пов’язаними з українською компанією особами, які не платять податок на прибуток (корпоративний податок), в тому числі з доходів, отриманих за межами юрисдикції своєї реєстрації, та / або не є податковими резидентами держави, в якому вони зареєстровані.

Також правила ТЦУ поширюються і на угоди, які здійснюються з резидентами, зареєстрованими в державах, включених до спеціального переліку, затвердженого Кабінетом міністрів.

І хоча такий список існує досить давно (сама «свіжа» редакція — розпорядження Кабміну №977-р від 16 вересня 2015 року), Мінфін і ГФС намір його оновити. За попередніми даними, що містяться в цьому переліку юрисдикцій додаються ще близько 26 країн. Відповідно, якщо контрагент буде знаходитися в одному з перерахованих держав, УКРІНФОРМ має намір «маркувати» угоди з ним за правилами ТЦУ. Попередня дата вступу в силу нового списку посилання — 1 січня 2018 року.

Крім цього в Міністерстві юстиції знаходиться на узгодженні перелік організаційно-правових форм, операції з якими теж будуть визнаватися контрольованими. Йдеться в основному про різноманітні види партнерства (LLC, LLP, SLP та ін.). Вони часто розташовані у Великобританії, Шотландії та інших юрисдикціях, які традиційно вважаються респектабельними. Але оскільки партнерства згідно локального законодавства найчастіше звільнені від оподаткування, ГФС хоче дістатися і до цих операцій. При цьому фіскали обіцяють, що список організаційно-правових форм буде затверджений вже до початку осені.

facenews.ua




Обсуждение на Facebook